Підписавши тяжккі умови перемиря, козаки пробували відборонитися від них «королівською ласкою», але даремне. Козацькі депутати вернулися з Варшави впорожні й наприкінці 1638 р. почалася реорганізація реєстрового козацтва.

Козаччину знову обмежено, тепер до 6000, відібрано їм право вибирати старшин, та настановлено полковників поляків. Дозволено реєстровикам жити тільки у черкаському, корсунському й чигиринському старостві, а все, що опинилося поза реєстром, примушено повернутися в підданство…

( Читати далі )

Гуня був старий козак і знаменитий стратег. Дуже скоро опанував він здеморалізовані маси й відбивши черговий польський наступ, відступив на старе Дніпрове річище й тут станув новим табором.

Для укріплення табору використав не тільки природню оборонність місця, але й старі окопи, що в них давніше билися козаки з черкаським старостою. Табор Гуні зробився фортецею, що її можна було взяти хіба голодом, але не силою. Признали це пізніше знавці фортечного будівництва противників.

( Читати далі )

Я думаю, що знайдеться чимало охочих поєднати корисне з приємним і влаштуватися на роботу в Криму. При цьому, якщо знайти графік добу через дві, то можна і відпочити і попрацювати. Як вам? До мене вже звернулоь двоє знайомих студентів за порадою, в студентські роки я років три так щоліта «відпочивав» в Гурзуфі.

( Читати далі )

Двоюрідний брат перебрався остаточно в Россію, переїхав разом з сімєю в місто Ростов, той що на Дону. Перший тиждень з його слів був просто жахливим, пошук постійного житла, пошук роботи як для себе, так і для дружини, остаточне оформлення документів і т.п. Чесно кажучи не заздрю йому. Але це його вибір і його рішення.



По лінії батька там є якісь далекі родичі, перші два дні проживали у них, але треба й міру мати. Пошуки житла виявились не такими плідними як пошуки роботи. Не знаю чому, але з нормальним житлом їм катастрофічно не везло.

( Читати далі )

Починаємо новий розділ нашої історії. На кожному будемо зупинятись окремо, тому не забувайте періодично заглядати в цей пост.



— Богдан Хмельницький (1648-1657)
— Іван Виговський (1657-1659)
— Юрій Хмельницький (1659-1663)
— Павло Тетеря (1663-1665, правобережний)
— Петро Дорошенко (1665-1676, правобережний)
— Михайло Ханенко (1669-1674, правобережний)
— Юрій Хмельницький (1677-1681, правобережний)
— Іван Брюховецький (1663-1668, лівобережний)
— Дем'ян Многогрішний (1668-1672, лівобережний)
— Іван Самойлович (1672-1687, лівобережний)
— Іван Мазепа (1687-1709)
— Пилип Орлик (1710-1742, з 1714 — на еміґрації)
— Іван Скоропадський (1708-1722)
— Павло Полуботок (1722-1724)
— Данило Апостол (1727-1734)
— Кирило Розумовський (1750-1764)